Спіруліна порошок

Спіруліна в порошку, фасування від 25 до 500 г

Спіруліна — висушена й змелена біомаса мікроскопічної водорості Arthrospira platensis. У банці темно-зелений, майже чорнильний порошок дрібного помелу: між пальцями він відчувається як пудра й миттєво фарбує все, чого торкається, — воду, шкіру, обробну дошку.

Порошок — вихідна форма продукту. Таблетки, капсули та пластівці роблять уже з нього, тому за складом порошок нічим не поступається, а коштує за грам помітно дешевше. Натомість він вимагає одного: його потрібно у щось розмішати, бо смак у нього власний і виразний.

Що таке спіруліна і чи водорість це взагалі

Формально — ні. Arthrospira належить до ціанобактерій: у її клітин немає ядра, і зі справжніми водоростями вона перебуває у віддаленій спорідненості. Прижилася назва «синьо-зелена водорість», і в торгівлі користуються саме нею, але в біологічній класифікації це бактерія, яка освоїла фотосинтез приблизно три з половиною мільярди років тому.

Під мікроскопом видно спіраль — тугу зелену пружинку з ланцюжка клітин, звідси й ім'я. Природне середовище — лужні озера тропіків: Чад в Африці, Тескоко в Мексиці. Вода там їдка, з pH близько дев'яти, і майже ніхто, крім спіруліни, в ній не живе. Цю саму властивість використовують на фермах: лужне середовище басейну працює як природний захист від сторонньої мікрофлори, бо чужі організми в ньому просто не виживають.

Сировину цієї партії вирощено в Китаї, у відкритих басейнах-рейсвеях. Біомасу збирають фільтрацією, промивають і сушать — після сушіння лишається близько 5 % вологи, що й робить порошок стабільним два роки.

Смак, запах і колір

З кольором пов'язана побутова деталь, про яку варто знати заздалегідь: спіруліна фарбує. Склянку, силіконову лопатку й світлу стільницю краще споліскувати одразу — засохлий зелений слід сходить гірше за свіжий. На зубах після чистого напою порошок теж лишається, тому багато хто п'є його через трубочку.

Склад і харчова цінність

Склад: спіруліна сушена (Arthrospira platensis), 100 %. Більше в банці немає нічого — ані наповнювачів, ані антизлежувачів, ані барвників.

Харчова цінність за маркуванням на 100 г: 290 ккал, вуглеводи 20 г. Довідкові дані щодо білка й мікронутрієнтів наводимо за базою USDA FoodData Central, позиція Seaweed, spirulina, dried (FDC 170495) — це суха спіруліна, тобто рівно те, що в банці.

У перерахунку на референсні добові значення ЄС 100 г сухої спіруліни дають:

• мідь — 6,1 мг, близько 610 % NRV;
• рибофлавін (B2) — 3,67 мг, близько 260 % NRV;
• тіамін (B1) — 2,38 мг, близько 215 % NRV;
• залізо — 28,5 мг, близько 205 % NRV;
• марганець — 1,9 мг, близько 95 % NRV;
• ніацин (B3) — 12,8 мг, близько 80 % NRV;
• калій — 1360 мг, близько 68 % NRV;
• магній — 195 мг, близько 52 % NRV.

Ці відсотки стосуються 100 г, а реальна порція — 3–5 г, тобто в тридцять разів менше. З чайної ложки (близько 5 г) виходить приблизно 1,4 мг заліза (10 % норми), 0,3 мг міді (30 %) і 2,9 г білка. Цифри чесніше рахувати саме так: спіруліна працює як додаток до раціону, а не як його основа.

Окремо про вітамін B12, навколо якого найбільше плутанини. У базі USDA у сушеної спіруліни він стоїть нулем, тому джерелом B12 ми її не називаємо — і вам не радимо на неї в цій якості розраховувати.

Як приймати порошок спіруліни

Разова порція — від половини до півтори чайної ложки, тобто приблизно 2–7 г. Починають з малого: половина ложки перші три-чотири дні, далі за самопочуттям. Різко стартувати з великої дози сенсу немає — смак незвичний, і організму потрібен час.

Куди додають порошок, крім смузі

1. Домашня паста й локшина. 5 г порошку на 100 г борошна при замісі — тісто виходить яскраво-зеленим без жодної краплі барвника. Смак у готовій локшині майже не читається.
2. Енергетичні кульки. Фінікова паста, вівсяні пластівці, кокосова стружка й чайна ложка спіруліни на дюжину кульок. Фініки повністю перекривають гірчинку.
3. Хумус і соуси. Половина ложки в готовий хумус або соус на основі тахіні дає колір і легку морську ноту, яка тут якраз доречна.
4. Крем і глазур. Натуральний зелений для кондитерських кремів, макаронс і морозива. Колір тримається, якщо продукт не нагрівають вище 60 °C.
5. Домашні маски. Порошок змішують з водою або глиною до кашки. Той самий продукт, що й для їжі, — але майте на увазі, що шкіра й раковина від нього зеленіють.

Якщо потрібен другий зелений порошок з іншим характером — поруч стоїть хлорела: вона прісноводна, м'якша на смак і помітно темніша у склянці.

Як відрізнити справжню спіруліну від фарбованого порошку

Питання не пусте: продукт дорогий за грам, і підробки на ринку трапляються — зазвичай це суміш із дешевою зеленою масою або просто підфарбований наповнювач. Три перевірки робляться вдома за хвилину.

Порошок чи таблетки: що обрати

Правило просте: якщо продукт потрібен на кухні — беріть порошок. Якщо важливо швидко проковтнути порцію й не відчувати смаку — спіруліна в таблетках зручніша. Багато хто зрештою тримає вдома обидві форми.

Упаковка й зберігання

Світло для цього продукту критичніше, ніж для спецій: фікоціанін на сонці вицвітає, і яскравий смарагд поступово переходить у тьмяно-зелений. Тримайте банку в шафі, а не на підвіконні. Волога ложка в банці — певний спосіб отримати грудку, тому набирають лише сухою.

Опис розповідає про кулінарні та споживчі властивості продукту й не є медичною рекомендацією. Харчова цінність — за маркуванням виробника; дані щодо білка й мікронутрієнтів — USDA FoodData Central, позиція Seaweed, spirulina, dried (FDC 170495), відсотки перераховано на референсні добові значення ЄС (Регламент 1169/2011). Якщо ви приймаєте ліки або маєте хронічні стани, обговоріть вживання будь-яких харчових добавок зі своїм лікарем.