Спіруліна: що це, користь і як приймати

Спіруліна — популярний зелений суперфуд, який часто плутають із хлорелою. Розберемо коротко і по суті: що таке спіруліна, чим вона корисна, для чого її п'ють, як приймати і чим вона відрізняється від хлорели.

Спіруліна — це що

Спіруліна — не водорість, а ціанобактерія роду Arthrospira. Це принциповий момент, який плутають майже всі джерела: водорості — організми з клітинним ядром, а ціанобактерії його не мають, це бактерії, що живуть фотосинтезом. Зовні спіруліна виглядає як мікроскопічна закручена спіраль — звідси й назва.

Росте в лужних водоймах тропіків, промислово вирощується у відкритих ставках. У їжу йшла задовго до появи індустрії біодобавок: її збирали з озера Тескоко ацтеки і досі збирають біля озера Чад.

За складом це насамперед білок — близько 60–70 % сухої маси, з усім набором незамінних амінокислот. Зі специфічного: гамма-ліноленова кислота (омега-6), бета-каротин і фікоціанін — синій пігмент, який у суміші з хлорофілом дає характерний синьо-зелений колір.

Хлорела — це що

А ось хлорела — справжня зелена водорість роду Chlorella, одноклітинна, з ядром і щільною целюлозною оболонкою. Живе в прісній воді.

Білка в ній менше, ніж у спіруліні, — близько 45–55 %. Зате вищий вміст хлорофілу (звідси густий темно-зелений колір), є залізо і вітаміни групи B.

Головна технічна особливість — та сама клітинна стінка: людина її не перетравлює, і нерозщеплена хлорела проходить транзитом. Тому в продаж іде продукт із механічно зруйнованою оболонкою — на упаковці це зазвичай позначено як broken cell wall. Якщо такої позначки немає, користі від порошку буде небагато.

Чим спіруліна відрізняється від хлорели

Що «краще» — питання без відповіді: це різні організми з різним складом. Спіруліна щільніша за білком, хлорела зеленіша й насиченіша хлорофілом. Багато виробників випускають їх у суміші саме тому.

Спіруліна і хлорела в каталозі Делюкс Порошок у фасуванні від 25 г — щоб спробувати, не купуючи кілограм незнайомого смаку. Хлорела йде зі зруйнованою клітинною стінкою. Доставка Києвом і всією Україною.

Спіруліна порошокфасування 25 г – 500 г Хлорела порошокфасування 25 г – 500 г

Для чого їх приймають і що про це відомо

Обидва продукти продаються як харчові добавки, і довкола них накопичено чималий список обіцянок. Поставитися до нього варто тверезо.

Дослідження спіруліни і хлорели існують, але це переважно невеликі роботи, частина — на тваринах або в пробірці, з різнорідними дозуваннями і без тривалого спостереження. Результати окремих із них виглядають обнадійливо, проте для висновків рівня «продукт знижує тиск» або «виводить важкі метали» цього недостатньо. Ні спіруліна, ні хлорела не є лікувальним засобом і не замінюють терапію. Якщо у вас є діагноз, схему лікування визначає лікар, а приймання добавок варто з ним обговорити — зокрема тому, що вони можуть взаємодіяти з ліками.

Що можна сказати спокійно: це концентровані джерела рослинного білка, хлорофілу, заліза і каротиноїдів. У раціоні, де мало зелені та рослинного білка, ложка такого порошку — розумне доповнення. Як підстава відмовитися від лікаря — ні.

Окремо про «детокс». Формулювання на кшталт «виводить важкі метали» і «очищає організм» — маркетингові. Виведенням речовин займаються печінка і нирки; продукти харчування їхню роботу не замінюють і жодної «програми детоксикації» не потребують.

Важливе про вітамін B12 для веганів

Спіруліну часто рекомендують як рослинне джерело вітаміну B12 — і це найпоширеніша хиба довкола неї.

Формально B12 у спіруліні визначається. Але міститься він переважно у вигляді псевдовітаміну B12 — аналогів, які організм людини не засвоює і які, за низкою даних, можуть ще й заважати засвоєнню справжнього B12. Тому спіруліну не вважають надійним джерелом цього вітаміну: за веганського раціону B12 закривають добавками або збагаченими продуктами, а не водоростями.

Із хлорелою ситуація дещо краща: у ній трапляються форми, які вважають біологічно активними, і є невеликі роботи, що показали зростання рівня B12 у веганів. Але даних поки мало, вміст сильно залежить від партії, і покладатися на хлорелу як на єдине джерело B12 теж не варто. Простіше й надійніше — контролювати рівень аналізами разом із лікарем.

Як приймати

Обидва продукти продаються в порошку і в таблетках. Побутовий орієнтир за порошком — близько 3–5 г на день, тобто приблизно чайна ложка; на упаковці конкретного виробника може бути своє дозування, і його варто дотримуватися. Починати розумно з меншого: в обох порошків специфічний смак і запах, а шлунок реагує на новинку по-різному.

Смак — головна практична проблема. Спіруліна помітно різкіша, тому її зазвичай не розмішують у воді, а ховають: у смузі з бананом і яблучним соком, у зелений коктейль зі шпинатом, у йогурт, у тісто для корисних батончиків. Хлорела м'якша і трав'янистіша, її простіше пити просто з водою або соком.

Зберігати порошки треба в щільно закритій банці в темряві: і хлорофіл, і каротиноїди руйнуються на світлі.

Кому не підходить

• За аутоімунних захворювань — приймання варто обговорити з лікарем.
• За приймання антикоагулянтів: у хлорелі багато вітаміну K, який впливає на згортання крові.
• За фенілкетонурії — спіруліна містить фенілаланін.
• Вагітним і годувальницям — тільки за погодженням з лікарем.
• Усім — важливе походження сировини: водорості накопичують те, що є у воді, тому має значення, хто і де їх вирощував.

Із побутового: у перші дні можливі дискомфорт у шлунку, послаблення стільця і його позеленіння — останнє нормально, це хлорофіл. Якщо симптоми тримаються, приймання варто припинити.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Спіруліна і хлорела — харчові добавки, а не лікарські засоби. За хронічних захворювань, вагітності та приймання ліків їх вживання слід обговорити зі спеціалістом.