Курага шоколадна, натуральна

Курага шоколадна — темна, без діоксиду сірки

Шоколадна курага — половинки турецького абрикоса, висушені в тіні без хімічної обробки. Колір темно-коричневий, бо плоди не обробляють діоксидом сірки (SO₂): ним зазвичай зберігають яскравий помаранчевий відтінок. Барвника й глазурі немає, як і доданого цукру, олії, консервантів.

Смак солодкий, з медовим післясмаком. Немає кислинки, яка буває в обробленого сухофрукта. М'якуш м'який, майже в'ялений.

Смак і аромат

Таке сушіння в Малатьї називають «медовим». Поверхня не липка, тому цукровою пудрою курагу не обвалюють.

Перевірити справжність просто: розломіть половинку навпіл. У природного сушіння зріз усередині теплого бурштинового тону, а поверхня матова. Рівномірна прозорість і глянець свідчать про обробку.

Виробництво і якість

Сировина: абрикоси з турецької провінції Малатья, головного світового центру виробництва кураги. Плоди знімають у липні, розрізають на половинки й виймають кісточку. Потім розкладають на дерев'яних стелажах у тіні дерев.

Сушіння триває 10–15 днів. Промислове сушіння гарячим повітрям займає кілька годин. Після повільного сушіння плід лишається м'яким: кірка зовні не утворюється, волога виходить рівномірно по всій товщині.

Кожна партія перед фасуванням проходить вхідний контроль за вологістю й чистотою.

Застосування в кулінарії

1. Перекус замість цукерок. Жменя в 40 г солодка сама по собі. У дорозі зручніша за шоколад: не тане, не кришиться, не бруднить руки.
2. Каша і гранола. Нарізати ножицями просто в тарілку за 2 хвилини до готовності. Замочувати не потрібно, на відміну від жорсткого гірського сушіння. Солодкість кураги заміняє ложку меду.
3. Домашні цукерки. Прокрутити з волоським горіхом, чорносливом і ложкою какао, скачати кульки, обваляти в кокосовій стружці. Підсолоджувачі не потрібні. Для цукерок «абрикос у шоколаді» половинки мають цілком уміщатися у форму. Тут краще підходить дрібна гірська курага.
4. М'ясо і плов. 4–5 половинок на порцію додають солодкість, яка врівноважує прянощі й сіль у тажині чи запеченій качці. У плов частіше беруть урюк сушений: цілий плід із кісточкою дає рису різкіший абрикосовий смак.
5. Компот без кислоти. Залити окропом, настояти 20 хвилин. Виходить густий бурштиновий напій із рівною солодкістю. Тим, кому не подобається кислий узвар, він підійде більше.

Склад: абрикос сушений. Без діоксиду сірки, без доданого цукру, без олії, без консервантів і барвників.

Склад і харчова цінність

На 100 г припадає 241 ккал: білки 3,4 г, жири 0,5 г, вуглеводи 62,6 г. Майже всю енергію дають цукри самого плоду: фруктоза, глюкоза й сахароза, разом 53,4 г. Харчових волокон 7,3 г, для сухофрукта це багато.

Калій: 1160 мг на 100 г, це 58% норми ЄС. Але 100 г за раз зазвичай не з'їдають. У жмені 40 г близько 460 мг калію, приблизно чверть норми. Це трохи більше, ніж у середньому банані. Калорійність такої жмені близько 96 ккал.

Бета-каротин (2160 мкг на 100 г) дає свіжому абрикосу помаранчевий колір. Під час сушіння в тіні без сірки частина каротиноїдів окиснюється, звідси й коричневий колір. Вітаміну A в перерахунку лишається 180 мкг, майже чверть норми.

Міді 0,34 мг, третина норми. Вітаміну E 4,33 мг, трохи більше за третину. Заліза 2,66 мг на 100 г, близько 19% норми. Залізо з рослин краще засвоюється разом із вітаміном C, тож у компот можна покласти часточку лимона.

Харчова цінність указана за базою USDA FoodData Central, FDC ID 173941 («Apricots, dried»). Референсні норми — регламент ЄС 1169/2011. Дані USDA отримано для сульфітованого сухофрукта; у необробленої темної кураги окремі вітаміни можуть відрізнятися. Інформація має довідковий характер.