Інжир сушений у рисовому борошні

Інжир сушений у рисовому борошні — дрібний іспанський, не злипається

Інжир сушений у рисовому борошні від Делюкс — дрібні іспанські плоди, присипані тонким шаром рисового борошна. Воно не дає сухофрукту злипатися в брикет і прибирає липкість, через яку звичайний сушений інжир незручно діставати з пакета по одному.

Це найпрактичніший формат у категорії: плід розміром із волоський горіх не потрібно різати, він іде цілком у гранолу, кашу або на сирну дошку. Фасування — 200 г, 500 г і кілограм.

Смак і аромат

Якщо потрібен той самий дрібний іспанський інжир, але без присипки — у каталозі є бейбі натурального сушіння. Великі цілі плоди під випічку та м'ясо — це в'ялений турецький.

Навіщо інжир обвалюють у рисовому борошні

Сушений інжир виділяє власний цукор: що солодша партія, то сильніше плоди липнуть один до одного й склеюються у щільний ком, який доводиться розламувати. Тонкий шар рисового борошна працює антизлежувачем — плоди лишаються роздільними весь термін зберігання.

Рисове борошно використовують саме тому, що воно не має смаку й запаху, на відміну від кукурудзяного крохмалю чи цукрової пудри. Змивати його не потрібно: воно нейтральне й на смак готової страви не впливає. Якщо візуально заважає — сполосніть плоди теплою водою, наліт зійде за пару секунд.

Біла присипка на цих плодах — рисове борошно, заявлене у складі. Не плутайте його з кристалізованою глюкозою, яка виступає на в'яленому інжирі сама: та шорстка й з'являється плямами, борошно лежить рівним матовим шаром.

Виробництво та якість

Сировина — плоди Ficus carica, вирощені в Іспанії. Середземноморський клімат дає дрібний калібрований плід із високою цукристістю: іспанський інжир традиційно йде саме в дрібну фракцію, тоді як турецький — у велику.

Після сушіння плоди калібрують за розміром і обвалюють у рисовому борошні, потім розфасовують у герметичний зіп-пакет. Кожна партія проходить вхідний контроль: оцінюємо зовнішній вигляд, м'якість м'якуша та відсутність сторонніх домішок.

Герметична упаковка із зіп-замком тримає вологість і не дає плодам пересихати — м'якуш лишається м'яким весь термін придатності, 12 місяців від дати фасування.

Застосування в кулінарії

1. Гранола, мюслі, вівсянка. Головний сценарій для дрібного формату: плоди не потрібно різати, вони не злипаються в ложці й розподіляються по каші рівномірно. На порцію — 2–3 штуки.
2. Сирна тарілка. Цілий плід поруч із брі, камамбером чи козячим сиром виглядає акуратніше за половинки великого інжиру. На дошку для чотирьох — 8–10 штук.
3. Випічка. Кекси, мафіни, фруктовий хліб: дрібний плід можна закладати цілком, він не розпливається й тримає вологу в м'якушці. На форму — 100–150 г.
4. Салати та закуски. Рукола з козячим сиром і горіхами, теплий салат із бараниною, брускета з рікотою — плід розрізають навпіл і кладуть зрізом угору.
5. Перекус. 4–5 штук — ситний перекус між прийомами їжі. Не кришиться, не бруднить руки, вміщується в контейнер разом із горіхами.

Склад і харчова цінність

Склад: інжир сушений, рисове борошно. Доданого цукру, сиропів і консервантів немає — солодкість плоду власна.

Орієнтир по сушеному інжиру: 249 ккал на 100 г, вуглеводи близько 64 г, з них харчові волокна 9,8 г, білки 3,3 г, жири 0,9 г. Рисова присипка додає трохи крохмалю, тому фактична калорійність цієї позиції трохи вища — точні значення вказані на упаковці партії.

Порція з 4–5 плодів — це приблизно 30–40 г, тобто близько 75–100 ккал. Докладний розбір складу та сортів — у статті про інжир. Кілограмової упаковки вистачає приблизно на місяць щоденних перекусів на двох.

Орієнтовні дані по сушеному інжиру наведено за USDA FoodData Central (FDC ID 174665). Склад позиції вказано за маркуванням виробника. Фактичні значення залежать від партії. Інформація має довідковий характер.