Гарбузова олія - корисні властивості

Гарбузову олію впізнають за кольором: у пляшці вона майже чорна, а на білій тарілці відлискує густо-зеленим із червонуватим відсвітом. Смак горіховий, зі смаженою нотою — на жодну іншу рослинну олію не схожий. Розберемо, з чого її роблять, чому вона дорожча за соняшникову в рази, що відомо про її властивості і як нею користуватися на кухні, щоб не зіпсувати.

Що це і чому дорого

Олію віджимають із насіння гарбуза — найчастіше голонасінних сортів, у яких насінина росте без твердої оболонки. Еталоном вважається штирійська олія з Австрії: у неї захищене географічне зазначення, і саме вона задала уявлення про те, яким цей продукт має бути.

Ціна пояснюється виходом. На літр олії йде близько двох із половиною кілограмів насіння — а це врожай із кількох десятків гарбузів. Додайте ручну роботу із сировиною і холодний віджим, за якого олії виходить менше, ніж за гарячого, — і різниця із соняшниковою перестає дивувати.

Темний колір і смажений відтінок смаку дають не перепал, а сама технологія: насіння перед віджимом підсушують і злегка обсмажують, інакше олія не віддає ні аромату, ні кольору.

Склад і калорійність

Як і будь-яка рослинна олія, гарбузова — це практично чистий жир: близько 99 г на 100 г продукту, білків і вуглеводів немає, калорійність порядку 890–900 ккал на 100 г. Цифра лякає рівно до моменту, поки не перерахуєш на порцію: чайна ложка — це близько 5 г і приблизно 45 ккал.

Основа жирового профілю — лінолева й олеїнова кислоти. Зі специфічного в олії є вітамін E, фітостероли й лігнани, а саме гарбузове насіння відоме як помітне харчове джерело цинку — хоча в олію при віджимі переходить далеко не все, що було в насінині.

Що відомо про властивості

Гарбузова олія давно потрапила в поле зору дослідників — насамперед через фітостероли й цинк. Але висновки цих робіт лишаються попередніми: вибірки невеликі, а вивчають зазвичай концентровані екстракти насіння, а не олію з пляшки. Вважати її засобом від будь-яких захворювань не можна.

Чоловіча тема. Саме з нею олію найчастіше пов'язують. Тут важливо розвести: інтерес дослідників викликають екстракти гарбузового насіння, і дані щодо них неоднорідні та отримані на малих групах. Переносити ці результати на столову ложку олії в салаті підстав немає. Якщо є скарги, це питання до лікаря й обстеження, а не до пляшки олії.

Жіноча тема. Лігнани у складі відносять до фітоестрогенів, і їх вивчають у контексті харчування в різні періоди життя. Надійних клінічних висновків поки немає, і розглядати олію як спосіб впливати на гормональний фон не варто.

Косметика. Тут усе простіше й чесніше: вітамін E і жирні кислоти добре працюють на сухій і стягнутій шкірі, олія живить і пом'якшує. Це догляд, а не лікування шкірних захворювань.

Загальна рамка: гарбузова олія — смачний і поживний продукт із цікавим складом, але не ліки. У раціоні вона доречна як джерело ненасичених жирів і як самостійний смак, а не як терапія.

Гарбузова олія і насіння в каталозі Делюкс Олія холодного віджиму в темному склі — для салатів і подачі, не для сковороди. Поруч очищене насіння: та сама сировина, але його можна гризти й смажити.

Гарбузова олія250 мл, холодний віджим Гарбузове насінняфасування 200 г – 1 кг

Як приймати

Побутовий орієнтир — одна-дві чайні ложки на день, зазвичай натщесерце або разом із їжею. Більше сенсу не має: це й далі жир, і зайві ложки йдуть прямісінько в калорійність раціону.

Окреме популярне питання — «на ніч». Жодної особливої дії у вечірнього приймання немає: олія не снодійне. Єдине практичне міркування — якщо п'єте натщесерце, декому зручніше робити це вранці, бо на голодний шлунок увечері продукт може відчуватися важкувато.

Смак і куди додавати

Головне правило одне: гарбузову олію не нагрівають. При смаженні вона втрачає і аромат, і колір, а корисна частина жирового профілю руйнується. Це виключно олія для холодної подачі.

1. Салати. Класика — з помідорами, огірками, листовою зеленню, печеним гарбузом і фетою. Часто змішують із нейтральнішою олією, щоб смак не перебивав.
2. Супи-пюре. Кілька крапель поверх гарбузового, картопляного чи грибного крем-супу перед подачею — прийом ресторанної подачі.
3. Каші та гарніри. У вівсянку, гречку, картопляне пюре, до відвареної картоплі — замість вершкового масла.
4. Сир і сири. Із домашнім сиром, бринзою, моцарелою; в Австрії її подають навіть із ванільним морозивом — поєднання несподіване, але робоче.
5. Хліб і закуски. Просто вмочати хліб, поливати хумус, додавати в соуси на йогуртовій основі.

Як обрати та зберігати

Дивіться на спосіб віджиму й тару. Потрібен холодний віджим і темне скло: на світлі олія швидко згіркне, а прозора пляшка — поганий знак сам собою. Справжня гарбузова олія густа, темна, а тонкий шар на тарілці дає той самий зелено-червоний відлив.

Після відкриття тримайте в холодильнику і витрачайте за кілька місяців — у нерафінованих олій із високою часткою ненасичених кислот термін життя короткий. Згіркла олія впізнається одразу за різким запахом і гіркотою; таку не їдять «на свій страх», а викидають.

Кому не підходить

Як продукт харчування олія безпечна. Обережність потрібна за жовчнокам'яної хвороби й загострення захворювань жовчовивідних шляхів — будь-яка олія має жовчогінну дію. За хронічних захворювань, вагітності та приймання ліків регулярне вживання натщесерце варто обговорити з лікарем. Можлива індивідуальна непереносимість.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Гарбузова олія — харчовий продукт, а не лікарський засіб.