Стевія сушена трава

Стевія сушена трава — цілий лист медової трави, урожай України

Стевія сушена від Делюкс — цілий лист медової трави українського врожаю, висушений без нагріву. Склад: стевія і більше нічого. Ні екстракту, ні наповнювачів, ні підсолоджувачів — просто висушена рослина.

Це найпростіша з п'яти форм стевії в нашому каталозі і єдина, де ви бачите саму рослину, а не білий порошок. Лист заварюють: він віддає солодкість воді, як заварка віддає колір. У випічку і в каву він не годиться — для цього є екстракти, і нижче ми розклали, яка форма для чого.

Що таке стевія

Stevia rebaudiana — багаторічник родом із Парагваю та Бразилії, де листя століттями жували й додавали в напої. Друге ім'я, «медова трава», прижилося через інтенсивність солодкого смаку, а не через схожість із медом за ароматом. За солодкість відповідають стевіоглікозиди — стевіозид і ребаудіозид А; у цілому листі їх небагато, тому лист солодший за цукор приблизно в тридцять-сорок разів, а очищений екстракт — уже в двісті.

Саме ця різниця в концентрації і породжує головну плутанину навколо стевії. Під одним словом у магазинах лежать п'ять цілком різних продуктів: від сушеної трави, яку заварюють, до білого порошку, який відміряють на кінчику ножа. Їх не можна заміняти один одним один до одного, і майже всі помилки з гіркотою та «хімічним присмаком» стаються саме звідси.

П'ять форм стевії — яка для чого

Розберемо весь ряд одразу, щоб ви не купували навмання. Колонка «еквівалент» — головна: вона показує, чому дорівнює одна порція кожної форми в перерахунку на звичайний цукор.

Практичний висновок простий. Якщо потрібен напій — беріть лист або стіки. Якщо печете чи закочуєте банки, де важлива точна наважка, — порошок: грама вистачає на обсяг, для якого знадобилося б двісті грамів цукру. Якщо стевія потрібна в дорогу — таблетки або стіки. Лист у випічку не йде: він не розчиняється і лишає трав'яну крихту в тісті.

Як заварювати і куди додавати

1. Чай із листа. Грам сухої трави на чашку 250 мл, залити водою 80–90 °C і тримати п'ять хвилин, не довше. Окріп і довга витримка витягують із листа гіркоту. Заварювати можна двічі: друга чашка вийде м'якшою.
2. Разом з іншим чаєм. Дрібка стевії в заварник із чорним, зеленим чи трав'яним чаєм — і цукор не знадобиться. Особливо добре працює з м'ятою, каркаде та імбиром: їхня власна кислинка перекриває трав'яний відтінок стевії.
3. У компот і узвар. 3–5 г на трилітрову каструлю, закладати наприкінці варіння і одразу знімати з вогню. Компот на стевії не каламутніє при зберіганні, на відміну від цукрового.
4. Холодний напій на літо. Заварити міцно (5 г на літр), остудити, додати лимон і м'яту. Тримається в холодильнику дві доби і не липне до склянки, як цукровий лимонад.
5. У домашні настоянки та сиропи. Лист віддає солодкість і спирту, і воді. Звичайна пропорція — 2–3 г на пів літра, далі за смаком: солодкість наростає не одразу, тому дегустувати варто через добу.

Чому стевія гірчить і що з цим робити

Скарга на гіркоту — найчастіша і майже завжди розв'язна. У стевіоглікозидів солодкий смак розкривається повільно, а слідом за ним іде лакричний або трав'янистий відтінок; що більше ви взяли сировини і що довше тримали, то він помітніший. Звідси три робочі правила.

• Менше сировини, а не менше часу. Передозування дає гіркоту швидше, ніж передержка. Почніть із половини грама на чашку і додавайте.
• Температура нижча за кипіння. 80–90 °C для листа, для екстрактів узагалі не критично — вони гірчать з іншої причини, від надлишку наважки.
• Кислота маскує. Лимон, каркаде, ягідна кислинка знімають трав'яний фінал майже повністю. Це ж пояснює, чому в лимонаді стевія читається краще, ніж у молоці чи в каві.

Є й друга причина, про яку рідко пишуть: гіркота посилюється, якщо в сировину потрапило багато стебла. Стебло солодить слабше, а гірчить сильніше. Ми відбираємо партії за часткою листа, і в банці ви бачите переважно лист — це якраз те, що варто перевірити очима при купівлі будь-якої сушеної стевії.

Склад, калорійність і солодкість

Склад: сушена трава стевії (Stevia rebaudiana), 100 %. Без домішок, природне сушіння.

Про калорійність коротко: у листа вона є, як у будь-якої сушеної трави, але практичного значення не має. У чашку йде один грам, і заварений напій отримує від нього частки кілокалорії — самі глікозиди організмом не засвоюються й енергії не дають. Тому на упаковках екстрактів і пишуть «0 калорій»: за порції в десяті частки грама будь-яке число округлюється до нуля за правилами маркування.

Окремо про індекс E960: під ним стевіоглікозиди внесено до європейського реєстру харчових добавок як підсолоджувач. Це суто регуляторний факт — він каже про те, що речовина дозволена до застосування в харчовій промисловості ЄС, і нічого не каже про чиєсь здоров'я. Жодних тверджень на цю тему на сторінці товару ви не знайдете: якщо у вас є питання про споживання стевії, його варто поставити лікарю, а не інтернет-магазину.

Стевія — харчовий продукт і підсолоджувач, а не лікарський засіб. Опис має довідковий характер, не містить рекомендацій щодо застосування і не замінює консультацію фахівця. Кратність солодкості наведено як прийняту в харчовій промисловості оцінку; вона залежить від партії, сорту і вмісту глікозидів у конкретній сировині. Індекс E960 указано як факт реєстрації стевіоглікозидів у реєстрі харчових добавок ЄС.