Мигдальна олія

Мигдальна олія Делюкс — перший холодний віджим із ядер солодкого мигдалю, нерафінована, без добавок і віддушок. У міжнародній класифікації це sweet almond oil, базова (жирна) олія: її використовують і в їжі, і в домашньому догляді. Розливаємо у темне скло 250 мл — світло руйнує токофероли швидше за повітря.

Продукт один, задачі дві. На кухні це заправка для холодних страв із горіховою нотою. У догляді — база, яка наноситься в чистому вигляді або змішується з іншими оліями. Нижче розібрано обидва сценарії і те, чим вона відрізняється від ефірної та від олії гіркого мигдалю, з якими її регулярно плутають. У побуті її часто називають мигдальне масло — це та сама олія.

Смак і аромат

Виробництво та якість

Ядра солодкого мигдалю пресують на шнековому пресі без попереднього нагрівання — температура в зоні віджиму не піднімається вище 45 градусів. Це і є перший холодний віджим: вихід нижчий, ніж при гарячому пресуванні чи екстракції розчинником, зате альфа-токоферол і ненасичені жирні кислоти лишаються у вихідному вигляді. Рафінацію, дезодорацію та відбілювання продукт не проходить.

Після віджиму лишається макуха — пресована горіхова маса, яку не викидають: із неї роблять мигдальну клітковину. Тобто ядро використовується повністю, і це ж пояснює, чому вони йдуть з однієї партії сировини.

Склад: олія солодкого мигдалю нерафінована, 100 відсотків. Без консервантів, без віддушок, без додавання інших рослинних олій.

Застосування в кулінарії

1. Заправки та салати. Овочеві салати, зелень, руколя з грушею та блакитним сиром. Класична пропорція — три частини на одну частину лимонного соку. Соліть салат заздалегідь і вводьте її останньою: у жирі сіль не розчиняється.
2. Рис, паста, крупи. Ложка у готову гарячу страву перед подачею дає горіховий аромат, якого не досягти при смаженні. Добре працює з диким і бурим рисом, булгуром, кускусом.
3. Десерти та випічка. У тісто для кексів і панкейків замість вершкового, у крем для тортів, у шоколадний ганаш. Підсилює мигдальну лінію в рецептах, де вже є мигдальне ядро чи марципан.
4. Соуси та маринади. Основа для соусів на йогурті та для холодних горіхових паст. У маринад для риби додається разом із цитрусовою цедрою і білим перцем.

Чого робити не варто — смажити. Нерафінований продукт має невисоку точку димлення, і при нагріванні вище 160 градусів втрачає і аромат, і вітамін E. Для сковороди беріть рафіновані олії, а цю лишіть для холодних страв і фінальної заправки.

Застосування в догляді за шкірою та волоссям

У косметиці мигдальна олія належить до базових (транспортних) олій: вона наноситься самостійно або слугує основою, в якій розводять ефірні олії. Косметична і харчова олія солодкого мигдалю — один і той самий продукт за складом; різниця лише у фасуванні та в тому, що косметичні версії іноді рафінують заради нейтрального запаху.

1. Обличчя. Наносять на вологу шкіру після вмивання, буквально 2–3 краплі, розподіляючи подушечками пальців. Підходить для зняття макіяжу: розчиняє косметику і не потребує агресивних засобів.
2. Тіло та масаж. Легка текстура і повільне вбирання роблять її зручною масажною базою. На одну процедуру для спини йде близько столової ложки.
3. Волосся. Підігріту краплю розподіляють по довжині, відступаючи від коренів, і лишають на 30–40 хвилин перед миттям. На кінчики достатньо пари крапель на сухе волосся після укладання.
4. Вії, брови, кутикула. Наносять чистою щіточкою на ніч, надлишки знімають серветкою. Для кутикули — крапля на ніготь із легким втиранням.

Перед першим застосуванням зробіть тест: нанесіть краплю на згин ліктя й оцініть реакцію через добу. Продукт горіховий, тому за алергії на горіхи він не підходить ані в їжу, ані на шкіру.

Чим відрізняється від ефірної олії та від олії гіркого мигдалю

Три різні продукти мають схожі назви, і плутанина тут коштує дорого. Наш — олія солодкого мигдалю (Prunus dulcis var. dulcis), жирна базова, їстівна, наноситься на шкіру в чистому вигляді. Ефірна мигдальна олія — летючий концентрат, у чистому вигляді на шкіру не наноситься і в їжу не йде. Олію гіркого мигдалю отримують з іншого підвиду, вона містить амигдалін і в неочищеному вигляді токсична; у кулінарії застосовується лише промислово очищений ароматизатор у мікродозах.

Практичне правило: якщо на етикетці написано sweet almond oil, oleum amygdalae dulcis або «олія солодкого мигдалю» і об’єм вимірюється в сотнях мілілітрів — це базова олія, як у нас. Ефірні олії продають у пляшечках по 5–10 мл, і це вже інша історія.

Харчова цінність

884 ккал на 100 г, жирів 100 г — як у будь-якої рослинної олії. Практичний орієнтир: чайна ложка це приблизно 40 ккал, столова — близько 120. Вітаміну E (альфа-токоферолу) 39,2 мг на 100 г, тобто 327 відсотків добової норми за регламентом ЄС; в одній чайній ложці набирається близько 15 відсотків норми.

Жирнокислотний профіль переважно мононенасичений: 69,9 г мононенасичених (з них олеїнова кислота 69,4 г), 17,4 г поліненасичених (лінолева) і лише 8,2 г насичених. За типом жирів це близький родич оливкової олії. Додатково 266 мг фітостеролів і 7 мкг вітаміну K на 100 г.

Харчова цінність наведена за USDA FoodData Central, FDC ID 171031 (Oil, almond), відсотки — від норм регламенту ЄС 1169/2011. Інформація має довідковий характер і не замінює консультацію фахівця. Продукт містить горіхи — виключений за алергії на них.

Фасування та доставка по Україні

Дивіться також: увесь мигдаль у каталозі, склад і користь мигдалю.