Глінтвейн – Рецепт
Відгуки про статтю 4
Готовий глінтвейн парує, але не кипить: бульбашок на поверхні бути не повинно
Глінтвейн — той рідкісний напій, який неможливо зіпсувати, якщо пам'ятати одне правило: його не можна кип'ятити. Усе інше — питання смаку й набору спецій для глінтвейну. Нижче розберемо, яке вино брати для глінтвейну, які прянощі справді працюють, скільки в готовому напої градусів, і наведемо чотири рецепти: класичний, на білому вині, з апельсином і безалкогольний.
Заразом відповімо на питання, які зазвичай ставлять до плити: як називається гаряче вино зі спеціями, що взагалі входить у глінтвейн і без чого він перестає бути глінтвейном, скільки його варити й чому європейський регламент забороняє розбавляти його водою, а домашні рецепти — радять. І скільки градусів лишається в келиху, якщо все зробити правильно.
Що таке глінтвейн і як називається гаряче вино
Гаряче вино з прянощами називається глінтвейном — і, судячи з пошуку, це найчастіше питання про напій. Назва прийшла з німецької: glühender Wein — «палаюче вино», яке згодом скоротилося до Glühwein. Суть глінтвейну проста: червоне вино, нагріте з прянощами, цукром або медом і цитрусами.
Ідея, що лежить в основі глінтвейну, значно старша за саме слово. У Стародавньому Римі готували conditum paradoxum — вино з медом, перцем і лавром, але пили його холодним. Розігрівати додумалися вже в середньовічній Північній Європі, де вино було кислим, зими довгими, а прянощі тільки-но почали приходити зі Сходу. До XVII століття гаряче пряне вино стало обов'язковим атрибутом різдвяних ярмарків Німеччини, Австрії та Чехії — і лишається ним досі.
Логіка напою цілком кліматична: він з'явився там, де холодно й сиро, і ніде не прижився в теплих країнах. В Україні глінтвейн став зимовою класикою кав'ярень і гірськолижних курортів — у Буковелі та Славському своя версія є практично в кожної кав'ярні.
Німецький Glühwein: у слова є юридичне визначення
У Євросоюзі Glühwein — не поетична назва, а категорія напою з прописаними в законі рамками. Регламент 251/2014 визначає його так: одержаний виключно з червоного або білого вина, ароматизований переважно корицею та (або) гвоздикою, підсолоджений, міцність — не нижче 7 % об. І окремим рядком: додавання води заборонено. Якщо основою було біле вино, до назви зобов'язані додати слово, що на це вказує — звідси німецький weißer Glühwein.
Звідси ж зрозуміло, чим німецький глінтвейн з ярмарку відрізняється від домашнього: у кухлі на Weihnachtsmarkt води немає зовсім, і міцність там тримається ближче до вина — 9–11 %. Домашні рецепти, зокрема й наші нижче, воду додають: вона пом'якшує смак і дозволяє делікатніше розпустити спеції. Формально це вже не Glühwein, а гаряче пряне вино — але саме в такому вигляді його найчастіше й п'ють удома.
Ще одна рамка того самого регламенту: у ароматизованих напоїв на основі вина міцність має вкладатися у вилку від 4,5 до 14,5 % об., і спирт до них не додають. Удома коньяк у глінтвейн, звісно, ллють — але тоді це вже домашня вільність, а не напій категорії Glühwein.
Що входить у глінтвейн: склад
Обов'язкового мінімуму рівно три пункти: вино, підсолоджувач і прянощі — насамперед кориця та гвоздика, саме вони названі в європейському визначенні напою. Усе інше — цитруси, вода, додаткові спеції, міцний алкоголь — варіативна частина, яку кожен налаштовує під себе.
1 л червоного сухого або напівсухого вина
2–3 ст. л. меду або 60–80 г цукру — підсолоджувач обов'язковий, він пом'якшує кислоту
150–200 мл питної води — у домашній версії, у європейській нормі її немає
2 шт. палички кориці — мелену в глінтвейн не кладуть
5–8 шт. бутонів гвоздики
2 шт. зірочки бадьяну
1/2 ч. л. тертого мускатного горіха
Чого в глінтвейні не буває: мелених спецій, кип'ятіння, міцного алкоголю на вогні й вина, купленого «дорожче, щоб смачніше». Кожен із цих пунктів розібрано нижче окремо.
Яке вино обрати
Головна хиба — думати, що для глінтвейну потрібне дороге хороше вино. Не потрібне: спеції, мед і цитруси все одно перекриють сортові нюанси, за які ви доплачуєте. Беріть ординарне столове вино середньої цінової категорії. А от на що дивитися справді варто — на цукор і тіло.
| Вино | Підходить | Підсолоджувач на 1 л | Коментар |
|---|---|---|---|
| Червоне сухе | Найкращий вибір | 2–3 ст. л. меду | Каркас напою. Солодкість регулюєте самі медом або цукром |
| Червоне напівсухе | Відмінно | 1–2 ст. л. | Найзручніший варіант для новачка: підсолоджувати майже не треба |
| Біле сухе | Так, але інакше | 60–80 г цукру | Легше й кисліше, потребує більше цукру та іншого набору спецій |
| Напівсолодке | Обережно | не потрібен | Легко отримати надмірну солодкість, мед тоді не додають зовсім |
| Десертне, кріплене | Не варто | — | Занадто солодке й міцне, при нагріванні стає важким |
| Дороге витримане | Немає сенсу | — | Букет, за який заплачено, повністю перекривається прянощами |
За обсягом орієнтир такий: 200–400 мл глінтвейну на людину — комфортна норма, яка зігріє й підніме настрій. Воду додають з розрахунку приблизно 200 мл на літр вина, і вона має бути питною бутильованою або джерельною — водопровідна дає помітний присмак хлору, який у гарячому напої чути особливо ясно.
Спеції для глінтвейну
Базовий набір спецій для глінтвейну, який визнають і німецькі ярмарки, і домашні кухні, складається з чотирьох позицій. Усе інше — варіації.
Кориця в паличках. Саме палички, а не мелена: мелена робить напій каламутним і лишає пісок на дні. Якщо хочете тоншу, менш пекучу корицю, візьміть цейлонську — вона делікатніша за звичну касію.
Гвоздика дає ту саму «різдвяну» ноту. Вистачає 5–8 бутонів на літр, при передозуванні стає аптечною.
Бадьян дає анісову солодкість і зірочки, без яких глінтвейн не виглядає глінтвейном.
Мускатний горіх розкривається лише тертим, тому його додають подрібненим, просто перед закладанням.
Кардамон дає цитрусово-евкаліптову свіжість і здатен замінити лимон. Коробочки перед закладанням роздавлюють площиною ножа.
Імбир посилює зігрівальний ефект і додає гостроти — його ж можна підмінити парою горошин духмяного перцю.
Правило дозування одне: спеції підкреслюють вино, а не заглушають його. Якщо в готовому напої ви не розумієте, що п'єте вино, — прянощів переклали.
Що потрібно для глінтвейну: чек-лист
Перелік короткий, і майже все вже є на кухні. Збирати його зручніше з кінця — від посуду, бо саме він найчастіше виявляється невідповідним.
Класичний рецепт глінтвейну
Далі — чотири рецепти глінтвейну на будь-який випадок: класичний червоний, легший на білому вині, ароматний з апельсином і безалкогольний для тих, хто за кермом або готує для дітей. Технологія в усіх одна, різниця — у вині та наборі спецій.
Почнемо з того самого глінтвейну, який наливають на різдвяних ярмарках Європи. Готується за 15 хвилин, розрахований на компанію.
- 1,5 л вина червоного сухого або напівсухого
- 300 мл води питної
1 шт. апельсина- 3–4 ст. л. меду
- 3 шт. паличок кориці
- 8–10 шт. бутонів гвоздики
- 3 шт. зірочок бадьяну
- 1 ч. л. мускатного горіха, натерти перед закладанням
Уся закладка на півтора літра вина вміщується на одному блюдці: три палички кориці, десяток бутонів гвоздики, три зірочки бадьяну й мускатний горіх
Апельсин помийте, обдайте окропом і наріжте кружальцями разом зі шкіркою. Мускатний горіх натріть безпосередньо перед закладанням — мелений із пакета за місяць втрачає більшу частину аромату.
У ковші з товстим дном прогрійте воду зі спеціями — корицею, гвоздикою, бадьяном і мускатом — близько 5 хвилин, не даючи закипіти. Так прянощі віддадуть аромат воді, а не спирту: ефірні олії вивітрюються разом із ним.
Влийте вино, додайте кружальця апельсина й нагрівайте на слабкому вогні до 70–75 °C. Поверхня має злегка парувати, але жодної бульбашки. На цьому кроці вирішується міцність готового напою — подробиці в розділі про градуси.
Зніміть з вогню, дайте температурі опуститися приблизно до 60 °C і лише тоді розмішайте мед: у гарячішому середовищі він втрачає аромат, а смак стає пласко-карамельним.
Накрийте кришкою й дайте настоятися 5–10 хвилин. Довше тримати цитруси в напої не варто: біла прошарок під шкіркою починає віддавати гіркоту.
Процідіть, розлийте по прогрітих келихах. У кожен покладіть кружальце апельсина, паличку кориці та зірочку бадьяну — це вже прикраса, а не смак.
Не доводьте до кипіння. Спирт починає активно випаровуватися приблизно з 78 °C. Закиплений глінтвейн — це вже компот на вині: він втрачає і міцність, і більшу частину аромату. Краще недогріти, ніж перегріти.
Як зварити глінтвейн із готової суміші спецій
Окреме питання, яке ставлять частіше, ніж можна подумати: що робити, якщо спеції вже відміряні — пакетик із супермаркету чи наш набір цілих прянощів. Технологія та сама, змінюється лише перший крок.
Цілі спеції з мішечкаПакет 40 г розрахований приблизно на 4 пляшки вина, 80 г — на вісім. Відсипте 10 г на літр, прогрійте 5 хвилин у 200 мл води, далі за кроками класичного рецепта. Цілі прянощі можна процідити й побачити, що саме ви клали.
Мелена сумішШвидкий варіант, коли гості вже на порозі: чайна ложка на літр, всипати в тепле вино й не кип'ятити. Напій буде каламутнуватим — це нормально для мелених прянощів, процідити їх повністю не вийде.
Чай «Глінтвейн» у пакетикахЗовсім без плити: та сама пряна композиція заварюється окропом. Алкоголю в ньому немає зовсім, тому це радше зимовий чай, ніж глінтвейн.
Одне застереження про пакетики із супермаркету: у частини готових сумішей першим у складі йде цукор, а прянощі — вже після нього. Дивіться на порядок інгредієнтів: він завжди подається за спаданням маси.
А як подарунок на зимові свята добре працюють готові набори — класичний, апельсиновий, імбирний і медовий: спеції в них ті самі, але запаковані в подарункову коробку.
Глінтвейн із білого вина
Легша й кисліша версія глінтвейну, яку в Німеччині називають weißer Glühwein. Біле вино не дає танінної терпкості, тому тут більше цукру й м'якші спеції — гвоздику варто зменшити, а бадьян і мускат замінити кардамоном і цедрою.
1,5 л вина білого сухого або напівсухого- 200 мл води
80–100 г цукру- 2 шт. палички кориці
- 4–5 шт. бутонів гвоздики
4 шт. коробочки кардамону
1 шт. лимона
50 мл коньяку, необов'язково
- Роздавіть коробочки кардамону площиною ножа, щоб розкрити насіння.
- Прогрійте воду зі спеціями 5 хвилин, не доводячи до кипіння.
- Влийте вино, додайте цукор і нагрівайте до 70 °C, помішуючи до повного розчинення.
- Додайте 3–4 кружальця лимона і зніміть з вогню. Настоюйте не довше 10 хвилин — інакше цедра дасть гіркоту.
- Вийміть лимон, влийте коньяк, процідіть і розлийте по келихах.
Глінтвейн з апельсином
Найароматніший із червоних варіантів глінтвейну: цитрус тут не прикраса, а повноцінний інгредієнт. Добрий тим, що готується з однієї пляшки — зручно на двох-трьох.
- 0,75 л вина червоного напівсухого, одна пляшка
- 150 мл води
- 1 шт. апельсина
- 3 часточки лимона
- 2 ст. л. меду
- 1 шт. паличка кориці
- 5 шт. бутонів гвоздики
4–5 шт. горошин духмяного перцю- 5 шт. коробочок кардамону
- 1/2 ч. л. мускатного горіха тертого
- У ковші розігрійте воду, всипте гвоздику, духмяний перець, кардамон, мускат і покладіть паличку кориці.
- Проваріть прянощі 5 хвилин на слабкому вогні, щоб вийшов насичений настій.
- Зменште вогонь і влийте вино. У жодному разі не кип'ятіть.
- Додайте кружальця апельсина й часточки лимона, прогрійте до 70 °C.
- Зніміть з вогню, дайте охолонути до 60 °C, вмішайте мед і настоюйте 5 хвилин.
- Процідіть і розлийте по келихах, поклавши в кожен часточку цитруса.
Безалкогольний глінтвейн
Варіант глінтвейну для дітей, за кермом і просто для тих, хто не п'є. Вино замінюють виноградним або вишневим соком, каркаде чи міцним чаєм — набір спецій при цьому лишається тим самим, і напій виходить не «дитячою версією», а самостійним зимовим питвом.
1 л соку виноградного темного або вишневого- 200 мл води
- 1 шт. апельсина
1 шт. яблука- 2 ст. л. меду, якщо сік несолодкий
- 2 шт. палички кориці
- 6 шт. бутонів гвоздики
- 2 шт. зірочки бадьяну
дрібка імбиру сушеного
- Прогрійте воду зі спеціями 5 хвилин, щоб отримати пряний настій.
- Влийте сік, додайте нарізані апельсин і яблуко.
- Нагрівайте до 70 °C — сік, на відміну від вина, кип'ятити теж не варто: він втрачає свіжість смаку.
- Зніміть з вогню, за потреби додайте мед, настоюйте 10 хвилин і процідіть.
Температура, міцність і скільки варити глінтвейн
Почнемо з питання, яке ставлять найчастіше: скільки варити глінтвейн. Правильна відповідь — ніскільки. Його не варять, а прогрівають: 5 хвилин іде на пряний настій у воді та ще близько 10 — на нагрівання вина до робочої температури. Усе, що довше й гарячіше, працює проти напою.
Дві цифри, які найчастіше плутають. Температура приготування — 70–75 °C, максимум 80. Причина конкретна: етиловий спирт закипає при 78 °C, і все, що вище, виганяє з напою алкоголь разом із летючими ароматичними сполуками прянощів. Термометр тут корисніший за інтуїцію, але можна й на око: від поверхні йде пара, скраю з'являються дрібні бульбашки — час знімати.
Наскільки саме забирає — виміряно. У таблиці факторів збереження USDA є окремий рядок для етилового спирту: якщо алкоголь вмішали в гарячу рідину й зняли з вогню, лишається 85 %; якщо протомили 15 хвилин — уже 40 %, півгодини — 35 %, годину — 25 %. Наш випадок найближчий до першого режиму, тому 85 % — робоча оцінка, а не «приблизно половина», як зазвичай пишуть.
| Води на 1 л вина 12 % | Обсяг напою | Міцність після нагрівання |
|---|---|---|
| без води | 1,0 л | 10,2 % |
| 100 мл | 1,1 л | 9,3 % |
| 200 мл | 1,2 л | 8,5 % |
| 300 мл | 1,3 л | 7,8 % |
| 500 мл | 1,5 л | 6,8 % — нижче європейського мінімуму |
Розрахунок: спирт із вина мінус 15 % втрат при нагріванні без кипіння, поділені на підсумковий обсяг. Той самий мінімум 7 % заданий регламентом ЄС для напою з назвою Glühwein.
Звідси практичний висновок: міцність готового глінтвейну — зазвичай 7–9 градусів, і тримається вона рівно доти, доки ви не захопилися водою чи вогнем. Глінтвейн помітно слабший за вихідне вино, але це повноцінний алкогольний напій, а не компот: за кермо після двох кухлів сідати не можна.
Якщо хочеться міцніше, додають коньяк, бренді або ром — але обов'язково в кінці, після зняття з вогню, інакше доданий спирт просто випарується.
Як подавати
Традиційний посуд для глінтвейну — високі вузькі скляні келихи з ручкою або товстостінні керамічні кухлі. Скло виграє за естетикою: видно кружальця апельсина й зірочки бадьяну. Важливий момент — келихи треба прогріти: у холодному склі напій втрачає градусів десять за першу ж хвилину, а тонке скло від перепаду може тріснути. Досить сполоснути окропом.
Якщо глінтвейн потрібно тримати гарячим довго — на вечірці чи пікніку, — перелийте його в термос зі скляною колбою, попередньо вийнявши цитруси. Лимон і апельсин при довгому настоюванні віддають гіркоту зі шкірки й білого прошарку.
Із закусок до глінтвейну традиція пропонує все некисле й несолоне: пісочне печиво, штолен, імбирні пряники, горіхи, сухофрукти, шоколад. У Німеччині до глінтвейну подають випічку, у Нідерландах — пампушки. Добре працює й шарлотка з яблуками та корицею: ті самі спеції, що й у келиху.
Помилки: закипів, гірчить, каламутний
Найдорожча помилка: п'ятнадцять хвилин кипіння лишають від вихідного спирту 40 % замість 85 %, тобто з 8,5-градусного напою виходить чотириградусний. Аромат іде слідом за спиртом — ефірні олії прянощів летючі. Врятувати закиплений глінтвейн не можна, можна лише не доводити до цього: слабкий вогонь і кришка поруч.
Найчастіше через цитруси: білий прошарок під шкіркою лимона й апельсина віддає гіркоту при довгому настоюванні. Виймайте часточки через 10 хвилин. Друга причина — надлишок гвоздики: більше 10 бутонів на літр дають виразний аптечний присмак.
Мелені спеції замість цілих. Мелена кориця не розчиняється, а осідає — процідити її через звичайне ситечко не вийде. Якщо під рукою лише мелені прянощі, заварюйте їх окремо й фільтруйте через марлю, а краще беріть цілі.
Напівсолодке вино плюс мед за рецептом, розрахованим на сухе. Підсолоджувач додають завжди останнім і за смаком: спочатку скуштуйте напій, потім вирішуйте, чи потрібен він узагалі.
Спеції кинули у вино одразу й не дали їм часу. Прянощам потрібен п'ятихвилинний настій у воді до вина: у воді при 90 °C вони віддають аромат охочіше, ніж у спиртовому середовищі при 70 °C.
Зберігання й повторне розігрівання
Готувати глінтвейн варто рівно стільки, скільки вип'єте за вечір: кожне наступне нагрівання забирає частину міцності й аромату. Якщо залишки все ж є — процідіть їх від спецій і фруктів, інакше за ніч напій стане гірким, і тримайте в холодильнику не довше доби.
Розігрівати можна один раз і обов'язково на слабкому вогні без кипіння. Холодний глінтвейн, до речі, теж п'ють — за смаком він ближчий до пряного сангрія-стилю, але це вже інший напій.
КБЖВ: скільки калорій у глінтвейні
Рахуємо за класичною закладкою: 1,5 л вина 12 %, 300 мл води, 4 столові ложки меду й апельсин. Спирту у вині 142 г, після нагрівання лишається близько 121 г — це 847 ккал; вуглеводів із вина, меду й цитруса набирається приблизно 125 г — ще 500 ккал. Вихід близько 1,78 літра.
Різниця між 76 і 60 ккал — це рівно ті чотири ложки меду: майже чверть калорійності напою припадає на підсолоджувач, а не на вино. Ще близько двох третин решти дають не вуглеводи, а спирт, який сам собою калорійний: 7 ккал на грам.
Важливо. Глінтвейн — алкогольний напій. Він не рекомендований особам молодшим за 18 років, вагітним і жінкам, які годують, а також за кермом і при прийомі ліків, несумісних з алкоголем. Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію фахівця.
Часті запитання
Як називається гаряче вино зі спеціями?
Глінтвейн — від німецького glühender Wein, «палаюче вино». У Німеччині та Австрії його називають Glühwein, у Франції — vin chaud, у Скандинавії — glögg. Усі ці напої влаштовані однаково: вино, прянощі й підсолоджувач, нагріті до 70–75 °C.
Що входить у глінтвейн?
Обов'язкові три речі: вино, підсолоджувач і прянощі — насамперед кориця та гвоздика, вони названі прямо в європейському визначенні напою. Далі за бажанням: бадьян, мускатний горіх, кардамон, імбир, духмяний перець, апельсин або лимон, іноді вода й коньяк.
Скільки варити глінтвейн?
Його не варять. П'ять хвилин іде на настій спецій у воді й близько десяти — на нагрівання вина до 70–75 °C, разом приблизно 15 хвилин. Кип'ятіння — пряма втрата міцності: 15 хвилин на вогні лишають 40 % вихідного спирту замість 85 %.
Скільки градусів у глінтвейні?
Зазвичай 7–9 градусів. Вино міцністю 11–12 % розбавляють водою або соком приблизно на п'яту частину обсягу, і ще близько 15 % спирту втрачається при нагріванні. Напій слабший за вихідне вино, але лишається алкогольним — за кермо сідати не можна.
До якої температури нагрівати глінтвейн?
До 70–75 °C, максимум 80. Кип'ятити не можна: етиловий спирт закипає при 78 °C, і разом із ним вивітрюються ароматичні речовини прянощів. Орієнтир без термометра — пара над поверхнею й перші дрібні бульбашки скраю посуду.
Яке вино краще для глінтвейну?
Ординарне червоне сухе або напівсухе середньої цінової категорії. Дороге витримане вино брати немає сенсу: спеції й цитруси повністю перекриють його букет. Десертні та кріплені вина не підходять — виходить нудотно й важко.
Які спеції потрібні для глінтвейну?
Базових чотири: кориця в паличках, гвоздика, бадьян і мускатний горіх. Додатково кладуть кардамон, імбир і духмяний перець. Корицю беруть лише паличками — мелена робить напій каламутним і осідає піском на дні келиха.
Чим німецький Glühwein відрізняється від домашнього глінтвейну?
Тим, що в німецького є юридичне визначення. За регламентом ЄС Glühwein роблять лише з червоного або білого вина, ароматизують переважно корицею та гвоздикою, а воду додавати заборонено; міцність — не нижче 7 %. Домашні рецепти воду допускають, тому виходить трохи м'якше й слабше.
Чи можна приготувати глінтвейн без алкоголю?
Так, замість вина беруть темний виноградний або вишневий сік, каркаде чи міцний чай, а набір спецій лишають попереднім. Такий напій підходить дітям і водіям. Сік теж не кип'ятять — нагрівають до 70 °C.
Коли додавати мед у глінтвейн?
Лише після зняття з вогню, коли напій охолоне приблизно до 60 °C. За вищої температури мед втрачає аромат, а смак стає карамельно-пласким. Якщо вино напівсолодке, підсолоджувач часто не потрібен зовсім.
Чому глінтвейн гірчить?
Найчастіше через цитруси: білий прошарок під шкіркою лимона й апельсина віддає гіркоту при довгому настоюванні. Виймайте часточки через 10 хвилин. Друга причина — надлишок гвоздики: більше 10 бутонів на літр дають виразний аптечний присмак.
Чи можна повторно розігріти глінтвейн?
Можна, але один раз і обов'язково на слабкому вогні без кипіння. З кожним нагріванням напій втрачає міцність і аромат, тому краще готувати стільки, скільки вип'єте за вечір. Зберігати залишки допустимо до доби в холодильнику, попередньо процідивши від спецій і фруктів.
Пропорції й температурні режими в цій статті перевірені на практиці: автор рецептів — Гай І. В., шеф-кухар Делюкс. Опубліковано 22 листопада 2023 року, оновлено 29 серпня 2026 року.
Джерела: 4 позиції
- Регламент (ЄС) № 251/2014 Європейського парламенту та Ради, Додаток II, розділ B, пункт 8 — визначення Glühwein: лише червоне або біле вино, ароматизація переважно корицею та (або) гвоздикою, міцність не нижче 7 % об., додавання води заборонено. eur-lex.europa.eu
- Той самий регламент, стаття 3(3) — ароматизовані напої на основі вина: міцність від 4,5 до 14,5 % об., спирт не додається, крім випадків, обумовлених у Додатку II. eur-lex.europa.eu
- USDA Table of Nutrient Retention Factors, Release 6 (2007), фактори 5001–5010 для нутрієнта «Alcohol, ethyl»: вмішати в гарячу рідину й зняти з вогню — 85 %, фламбування — 75 %, томління 15 хвилин — 40 %, 30 хвилин — 35 %, година — 25 %. ars.usda.gov
- Augustin J. et al. «Alcohol Retention in Food Preparation» — аналітичне дослідження, на якому побудовані ці фактори: газорідинна хроматографія з 2-пропанолом як внутрішнім стандартом. ars.usda.gov
Автор статті: Ірина Антонова (нутриціолог, автор блогу Делюкс)
Дата публікації: 14-02-2013
Дата оновлення: 29-08-2026
Коментарі до статті
Супер, Молодці!
Крута стаття
Стаття мені сподобалася, особливо фотографії дуже гарні. Зміст розумний дізнався для себе багато нового про цей напій, хоча раніше і чув про нього. Куплю у вас обов'язково основні приправи, щоб приготувати собі цей напій.
Прекрасна стаття дуже зрозуміло все написано, купила у вас приправи для глінтвейну корицю, гвоздику, перець. Все чудово, якість хороша все пахне. Сьогодні спробувала вперше приготувати глінтвейн самостійно. На мій погляд вийшло чудово! Дякую!